Отправлено: 04.12.13 13:22. Заголовок: ЄВРОМАЙДАН - 2013 (продолжение)

Дабы не флудить в других темах, пишите здесь все что вы думаете и чувствуете по поводу происходящих событий в Украине.
Альтернативные мнения приветствуются.

 Отправлено: 29.03.14 19:35. Заголовок: одна пришла - говори..

одна пришла - говорите на украинском, другой пришел - учите английский

зашибись

 Отправлено: 29.03.14 19:41. Заголовок: Жулианка, я уже сто ..

Жулианка, я уже сто раз писала, русская дура, которая мне приказала говорить на украинском в Египте, это вообще-то распространенное явление.
Египет. Лавка. Египтянин спрашивает меня откуда я приехала, упоминая "раша" Отвечаю: - Я не раша, я из Украины.
И тут какая-то коза начинает орать, что мол, раз не раша, говори на украинском. Это болезнь по-моему. Той дуре я ответила:
Якщо я буду говорити українською, Ви будете останньою людиною, яка мене зрозуміє.

И это ж надо, влезть в чужой разговор... Ну, теперь я вообще не удивляюсь. Как-то так.

 Отправлено: 29.03.14 19:42. Заголовок: julianika Детский до..

julianika
Скрытый текст

Детский доктор сказал: «Ништяк» Лев Матвеич сказал: «Ваще» Фрол Михалыч сказал: «Сказал» Джон Тамарыч сказал: «Ваще» Лев Абрамыч сказал: «Нон-стоп» Мы сказали :«На пасаран» Клалафуда сказала: «Хой» Кто-то снова сказал: «Ваще» Даже пальто Се ля ви пур куа Может Г.О. Бонифаций сказал: «Кая» Дверь сказала: «Закрой меня» Кузя Уо сказал: «Открове» Я сказал : «И меня ваще» Даже пальто Се ля ви пур куа Может Г.О. Добрый дядя сказал: «Пинджак» Батхи Сатва сказал: «Узюм» Баба Миша сказала: «Роу» Я подумал и промолчал. (с)

 Отправлено: 29.03.14 20:11. Заголовок: В субботу, 29 марта,..

В субботу, 29 марта, в Центральную избирательную комиссию подали документы для регистрации кандидатами в президенты лидер КПУ Петр Симоненко, врач Ольга Богомолец, экс-министр социальной политики Наталия Королевская и выдвиженец «Интернет партии Украины» Дарт Вейдер. Об этом сообщили в пресс-службе ЦИК.


Полный пакет документов, в том числе об уплате денежного залога в сумме 2,5 млн грн, подал также Дарт Алексеевич Вейдер, которого выдвинула «Интернет партия Украины».

http://nbnews.com.ua/ru/news/117067/

 Отправлено: 29.03.14 20:18. Заголовок: Izis пишет: Дарт В..

Izis пишет:

цитата:

Дарт Вейдер

шо?

 Отправлено: 29.03.14 20:23. Заголовок: Во Львове пьют банде..

Во Львове пьют бандеривську каву



А в Харькове бандербиа

 Отправлено: 29.03.14 20:39. Заголовок: julianika пишет: шо..

julianika пишет:

цитата:

шо?

Сама в шоке...
Пишут, что его зарегистрировали... Не, ну оно, конечно, и ничего. Наберет больше голосов, чем Симоненко...

 Отправлено: 29.03.14 20:46. Заголовок: Izis пишет: Наберет..

Izis пишет:

цитата:

Наберет больше голосов, чем Симоненко...

спойлеры, иху мать

 Отправлено: 29.03.14 20:55. Заголовок: julianika пишет: од..

julianika пишет:

цитата:

одна пришла - говорите на украинском, другой пришел - учите английский

Во-первых, чувствуешь разницу - учить и говорить?
Во-вторых - дык и что? Целых два языка осилить - не? Причем один - хоть как осилить
Дело конечно добровольное, но ИМХО многим было бы полезно очень многим

 Отправлено: 29.03.14 21:00. Заголовок: Так, мені у котрий р..

Так, мені у котрий раз незрозуміло, чому де хто вважає, що Жуліанка не розмовляє українською?

Можливо, вона непогано розумїє англійську, але навіщо я один, потім два, потім вже три рази писала, що українська мова - це природньо для всіх громадян України без винятку.



Синдром Дауна

 Отправлено: 29.03.14 21:21. Заголовок: http://cs320929.vk.m..

 Отправлено: 29.03.14 21:53. Заголовок: https://pbs.twimg.co..

 Отправлено: 29.03.14 21:59. Заголовок: Хех, Маркс где жил-т..

Хех, Маркс где жил-то? ))) У него очень мало было опыта на эту тему, он другими вещами интересовался )
"Язык страны проживания" - понятие широкое, иногда их десятки Например, в РФ...
Вообще все это демагогия. Знать нужно родной и английский, этого достаточно и для сохранения собственной культуры, и для общения со всеми остальными. А уж какой ты выберешь в качестве родного - дело вкуса.

 Отправлено: 29.03.14 22:01. Заголовок: И да: министр культу..

И да: министр культуры в РФ - это полный трэш, конечно! Лучше б Жириновского им сделали, хотя бы смешно было бы...

 Отправлено: 29.03.14 22:03. Заголовок: Deathster пишет: ды..

Deathster пишет:

цитата:

дык и что?

а то что указывать людям че им делать , если они того не просют, это хамство, дорогенький мій

воспитывать тебя еще и воспитывать!

 Отправлено: 29.03.14 22:06. Заголовок: Блина, еще раз по-ру..

Блина, еще раз по-русски. В Украине даже родившиеся в СССР и заканчивавшие русскую школу, знают украинский письменно, устно, а также классиков украинских наизусть. Что говорить о тех, кто родился позже? Они, люди до 30 историю учили нормальную, а не совковую.
В моей семье русский язык - язык общения. Украиноязычная родня только по линии россиян-родственников, муж моей тети. Поэтому ну естественно, что лично я предпочитаю говорить на русском. Даже если говорю с украиноязычным человеком. Но когда россияне от меня требуют перейти на украинский, я не понимаю, а что им это даст, я -то перейду, нет проблем. Но они ничего не поймут, им язык адаптировать надо и уродовать на суржик.
У меня даже семья знакомая была. Муж говорил с женой на украинском, она с ним на русском, так и жили, а развелись по другой причине...

 Отправлено: 29.03.14 22:18. Заголовок: http://www.poetryclu..

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110925

11374 просмотров, мои правила в стихах по украинскому языку. Это ж как надо не догонять одного и того же. Эжени дважды пришлось ответить, думаю, в следующий раз опять надо будет. В Украине по определению не может быть людей, которые не понимают украинского языка.

 Отправлено: 29.03.14 22:38. Заголовок: Теперь по теме и о т..

Теперь по теме и о том, как плохо не знать язык



Курултай кримськотатарського народу постановив починати створення в Криму національно-територіальної автономії.
Про це йдеться у постанові, яку ухвалили на позачерговій сесії Курултаю, повідомляє ВВС Україна.

Голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров заявив, що цей документ не визнає анексію Криму і втрату Україною території півострова.
Він також припустив, що кримські татари можуть провести національний референдум, щоб підтвердити своє прагнення мати автономію.
"Курултай кримськотатарського народу постановив проголосити про початок політичних і правових процедур зі створення національно-територіальної автономії кримськотатарського народу на його історичній території - в Криму", - сказано в документі.
Курултай також доручив Меджлісу налагодити відносини з міжнародними організаціями, такими як ООН, Рада Європи, ЄС, ОБСЄ та ін., і урядами держав.
Окрім того Курултай закликав ці організації та уряди підтримати право кримськотатарського народу на самовизначення.
У свою чергу присутній на з'їзді президент Татарстану Рустан Мінніханов заявив, що готовий виступити посередником у діалозі між керівництвом Меджлісу та президентом РФ Володимиром Путіним.
Раніше перший віце-спікер кримського парламенту Григорій Іоффе зазначив, що нова Конституція Криму, ймовірно, не міститиме норми про квоти для кримських татар.
Раніше влада півострова обіцяла 20% квот кримським татарам на представництво в органах влади.
За словами Іоффе, російське законодавство не передбачає такої норми, тож її не може бути і в Основному законі. Всі інші гарантії кримським татарам влада забезпечить.
http://www.pravda.com.ua/rus/news/2014/03/29/7020731/


Русские новости:

Крымские татары отказались от референдума в пользу автономии
Подробнее: http://www.rosbalt.ru/federal/2014/03/29/1250179.html

 Отправлено: 29.03.14 22:47. Заголовок: Хочу напомнить, цель..

Хочу напомнить, цель создания Крымско-татарской автономии - весь Крым.

Верховная Рада также заявляет о своей поддержке Декларации ООН о правах коренных народов.

http://www.pravda.com.ua/rus/news/2014/03/20/7019670/

Декларация Организации Объединенных Наций о правах коренных народов

Статья 3

Коренные народы имеют право на самоопределение. В силу этого права они свободно устанавливают свой политический статус и свободно осуществляют свое экономическое, социальное и культурное развитие.

Статья 4

Коренные народы при осуществлении их права на самоопределение имеют право на автономию или самоуправление в вопросах, относящихся к их внутренним и местным делам, а также путям и средствам финансирования их автономных функций.

Статья 10

Коренные народы не подлежат принудительному перемещению со своих земель или территорий. Никакое перемещение не осуществляется без свободного, предварительного и осознанного согласия соответствующих коренных народов и производится после заключения соглашения, предусматривающего справедливую и честную компенсацию и, где это возможно, вариант возвращения

Статья 26

Коренные народы имеют право на земли, территории и ресурсы, которыми они традиционно владели, которые они традиционно занимали или иным образом использовали или приобретали.

 Отправлено: 29.03.14 22:47. Заголовок: julianika пишет: а ..

julianika пишет:

цитата:

а то что указывать людям че им делать , если они того не просют, это хамство, дорогенький мій

Тоже верно...

 Отправлено: 29.03.14 22:49. Заголовок: julianika пишет: во..

julianika пишет:

цитата:

воспитывать тебя еще и воспитывать!

 Отправлено: 29.03.14 22:58. Заголовок: http://www.youtube.c..

А вот, собственно, что такое родной язык и уважение к государственному.

 Отправлено: 29.03.14 23:18. Заголовок: Спогади про події 18..

Спогади про події 18-20.02 "Хроніки незакінченої революції у зворотньому відліку."

20 лютого, розстріляний четвер.
Ночую в подруги, недалеко від центру. Тобто не ночую, а лежу кілька годин з закритими очима, як і останні 2 доби. Свідомо не ведусь на уже рефлекторну потребу встати і прочитати новини. Встаю зранку, збираюсь на роботу. В інтернеті незрозуміла інформація про відступ силовиків з Майдану і кілька мертвих там. Викликаю таксі, їду. Силовики таки відступили. Біля стелли зразу ж підключаюсь до процесу наповнення мішків з чорним попелом всього спаленого на лінії вогню за минулі дві доби - на нові барикади. На відстані 5 метрів у купі попелу вибухає світошумова граната. Закладає вухо. Стаю в ланцюг передавати бруківку. Через деякий час мене насильно підміняє хлопець - уже звикла. Іду в інший ланцюг. По Інститутській монотонно рухаються хлопці з білими мішками бруківки й сміттям для барикад. Зі сцени просять підходити вище по Інститутській допомагати будувати верхню барикаду. Іду, людей там зовсім мало. Починаю розбирати бруківку. Підтягуються хлопці, створюємо 2 ланцюги і передаємо бруківку. Спочатку по одній в руки, потім по дві. Руки відвалюються, по дві не витримую, але дивлюсь на старшу жінку в ланцюжку і продовжую. Постріл. З правого боку барикади виносять застреленого хлопця. Медики з почорнілими очима й лицями. Хтось показує на вікно в готелі "Україна" - здається, звідти стріляв снайпер. Пацани біжать в готель...

Витягую з кишені відключений телефон. 30 пропущених дзвінків. Знову медики виносять людей. Поруч б'ється в істериці жінка. Питаю, що сталось. "Мого друга вбили, вбили сьогодні мого друга, сотника". Від барикади йде суровий мужчина, в руках щось незрозуміле металеве - каже, "вони в нас АК стріляють, подивіться". Телефоную мамі й збираю на землі кулі й картеч навпроти готелю. Спускаюсь вниз до Макдональдса. Лежать 5 мертвих. Зліва - зовсім хлопчик, з почорнілою трояндою на грудях. Посередині - мужчина, з простреленим чорним бронежилетом. Біля нього - хтось, накритий почорнілим прапором з надписом "Львів". Починаю ревіти - прорвало.

Телефонує знайомий з Самооборони, просить йти геть на найближчу квартиру, щоб приймати поранених. Згодом зрозумію, що мене наглим чином ліквідували на 2 години з Майдану. Тому що Самооборона вже готувалась до того, що всіх перестріляють. Заходжу по дорозі в аптеку - жінки й дівчата в черзі вигрібають все, що можна, згідно однакового списку. Скальпелі, зажими, крапельниці... На квартирі зустрічаю подругу, яка тільки що з чергування на Євромайдан SOS, з почорнілим лицем. Розповідає, як це - говорити з сім'ями загиблих. Вона лягає на 2 години спати і знову на телефон. А в мене знову бруківка і барикади на Майдані. Вночі їду додому. Через три блок-пости наших патрулів на Академмістечку й повороті на Ірпінь. Хочеться плакати, але на найближчі дні зі сльозами ступор. В маршрутці мужичок поряд починає голосно обурюватись патрулями самооборони. Збс, є на кого скинути відчай цього дня. Мужичок з піною на губах доказує, що через 2-3 дні в Україні буде війна, голод, руїни і т.д. Що йому особисто жилось більш-менш нормально, не найгірше, а тепер буде повний пздц. І що він особисто знімає всі свої гроші та звалює з країни. "Ну от і вали нахєр", аргументовано відповідаю я і замовкаю. Інший світ за майданом ближче, ніж здається.

Приїжджаю, відкриваю інтернет і сиджу там до ранку. Почорнілі квадрати замість фотографій знайомих. Годинами тупо дивлюсь на списки загиблих. І не можу усвідомити, що сталось. Розстріляли. Людей. З фанерними щитами. Людей. Без щитів. Які йшли відтягувати поранених і померлих. Людей. Просто розстріляли. В голову, в шию, в серце. Людей. Таку кількість. Людей. Під ранок лягаю і продовжую дивитись з закритими очима списки і фотографії.

18-19 лютого, доба бою на смерть.
Пішла зранку на роботу. Ясно що сиділа на новинній стрічці. Почали з'являтись повідомлення про потребу в медикаментах у приміщенні будинку офіцерів. На роботі виявився запас - поїхали. Віддали ліки, пішли подивитись, що відбувається. Пройшли по Інститутській до перехрестя з Липською і зразу почалась атака силовиків. Побігли назад. На повороті на Кріпосний наші зупинились, перегрупувались і пішли в контратаку. Почався замєс. Жінка-медик з почорнілим лицем вивела пацана зі скривавленою ногою і попросила принести каву. Виходжу з магазину з кавою через пару хвилин, а їх уже нема. Перегрупувалась перша лінія наших, і я перед ними опинилась. Обернулась назад - беркутня стріляє. Обернулась до наших назад - здається, Парубій в першому ряді. Лице закрите бафом Самооборони. Без щита, каски, палки. Далі ми поїхали на роботу за черговими пакетами медикаментів. А в цей час почалась жорстока зачистка. Додзвонились до знайомого з Самооборони - заблокований в Будинку Офіцерів зі своїми, пораненими і трьома мертвими. Повезли медикаменти в будинок профспілок і залишились на Майдані. На Грушевського з Маріїнки виводили і виносили скривавлених, побитих силовиками, людей. Почались дзвінки про зачистку Майдану в рамках антитерористичної операції. Закрили метро.

"Пішли на Інститутську глянем", сказала я. Вийшли до крайньої барикади біля метро. Вилізли наверх. По Інститутській бігли люди. Від силовиків. Багато людей - більшість жінок і старших. Силовики їм в спини кидали гранати. Вхід був один і зовсім вузький. Люди почали перелазити через барикаду, багато падало вниз. Пацан розбивав скло входу в метро. Силовики зупинились перед барикадою. Люди відступили вниз до наступної барикади. Буквально кілька дєрзких пацанів кидали бруківку. Вже потім я дізнаюсь, що на тій барикаді двоє так і залишилось лежати - жінка і чоловік. В цей час силовики за допомогою газу й гранат просочились через вхід і стали перед барикадою. Ми організувались в три ланцюжки і почали знизу передавати бруківку для захисту Жовтневого. Але вже тоді ясно було, що його здача - питання часу. Десь через 10 хвилин Жовтневий здався. Ми відступаєм. Силовики радісно вилазять на міст і кидають бруківкою в натовп людей з моста. Мужчина в натовпі кричить в пустоту: "Дайте нам хоч щось, чим можна тримати захист. Як ми маємо оборонятись?" Снайпер зверху з "Глобуса" починає стріляти в людей. Правда, недовго. Вже потім один пацан мені розповість, що зняв снайпера звідти сивий дєдушка, який бахнув в нього з рушниці з-за дерева. Після чого снайпер швиденько покинув позицію.

З рук силовиків з даху Глобуса полетіли коктейлі Молотова в намети під стеллою. Намети загорілись дуже швидко. Вогнегасників не було. Намагались поливати водою, безуспішно. Якийсь хлопчик вручив мені фанерний щит з тризубом і надписом "Слава Україні! Героям слава!" - в оточенні палаючих наметів і силовиків зверху з коктейлями. Кількість телефонних дзвінків збільшувалась - фінальна зачистка. Пішла на Хрещатик зі щитом віддихатись і морально налаштуватись, що Майдан сьогодні зачистять. Поряд приліг хлопчик років 20 з карабіном в руках. Закрив очі, лице максимально зосереджене.

Далі пам'ять мене підводить хронологічно. Все уривками. Барикада зі сторони Європейської. Атака. Гранати. Гранати. Гранати. Спочатку світошумові - до них всі звикли. Потім, здається, були бойові, тому що я почала здригатись кожного разу після вибуху, перебуваючи далеко не на передовій. Кожні 5-10 хвилин проносять повз скривавлених пацанів з передових. Ведучий зі сцени кричить "Не стріляйте, тут жінки", після чого кричить "Всім жінкам покинути територію Майдану, тільки чоловіки". На забарикадований вихід з метро спускається контужений пацан. Я іду в медпункт в будинок профспілок подивитись, чи не потрібно когось вивезти в польовий госпіталь. На коридорах з обох боків лежать поранені. Дехто уже накритий. В декого білі лиця й сині губи. Виходжу в ступорі. Палаючий БТР. Силовики проривають барикаду з боку Європейської. Горять намети. Починає палати будинок профспілок. Організовується лінія вогню для захисту - від кута профспілок через стеллу. Просять носити на передову все, що горить. І до ранку ми носили. Дерев'яні піддони зі всіх наметів. Дошки. Сміття. Шини. Спочатку за сценою збирали, потім по Хрещатику, потім під КМДА. Збирали залишки коктейлів по всій території, змочували фітілі й носили на передову. Прожектор зі сторони силовиків просто в очі. Постійно працював водомет, гасив полум'я і тудою ж зразу намагались наступати силовики. А пацани зі щитами відбивали атаки. І знову відновлювали лінію вогню.

З'явилась інформація, що до 6 ранку все мають зачистити. І я вчергове змирилась. Тому що з годинки так третьої ночі людей залишалась мінімальна кількість. Не було організованих загонів взагалі - їм вдень і ввечері найбільше ж дісталось при цих всіх зачистках під ВР. Не було броніків й захисту. Були малі пацани в джинсах, кросовках і легких курточках на передовій. Вже потім 18-річний Руслан з Бурштина, який спав у мене вдома з другом після цієї ночі, буде розповідати. Як стояв зі щитом без будь-якого захисту на лінії вогню й водомету. Як стояли вони там годинами, тому що не було кому їх замінити. Як нагріваються від вогню щити і обпікають руки. Як водомет обливає водою, а потім від вогню одяг швидко висихає. Що страшно було тільки тоді, коли кулі відбивались від щитів. Як пацану біля нього поранило ногу осколками гранати, нога кровила. І не було кому його підмінити, щоб він збігав в медпункт перемотав ногу. Зрештою Руслан взяв 2 щити і відправив того в медпункт. Пацан прибіг через 5 хвилин з бинтом і сам собі під щитом перемотав ногу, пояснюючи "Ну нема часу зараз, розумієш". Як інший пацан практично спав на щиті - настільки вони були змучені. Як відстрілювали тоді виключно найактивніших і тих, хто керував процесом. Вже потім Тарас розповість, що зі щитом стояла якийсь час дівчинка без каски...

В годині 5 ранку закінчилось практично все, що могло горіти. І тоді нас покликав мужчина з наметів Удару і сказав: "Забирайте всі ковдри з намету у вогонь". А я все думала, як же вони спати будуть. Жовтневий захоплено, Український дім захоплено, Будинок Профспілок згорів. Ковдри згоріли. Зі сцени включили Океан Ельзи "Я не здамся без бою" - пісню, яку вони так і не зіграли тоді на концерті на Майдані, хоча люди довго скандували. А потім я 2 рази плакала. Перший раз, коли наступила 6 ранку, а Майдан все ще не було зачищено. А другий раз, коли під час чергового рейду до КМДА в пошуках чогось, що може горіти, побачила загін пацанів в камуфляжах, які бадьоро крокували в сторону передової. Місцевий дідусь спитав їх - "Ви звідки приїхали, хлопці?". На що всі дружно відповіли "Зі Львова". І я плакала, бо це моє місто. Ще не знаючи, скільки з них тут зляже за наступні два дні..."

 Отправлено: 29.03.14 23:27. Заголовок: У нас на местном ТВ ..

У нас на местном ТВ выходят передачи на башкирском языке, иногда.

 Отправлено: 30.03.14 10:39. Заголовок: Знаете, человека, ко..

Знаете, человека, который не понимает, почему на Украине приключились в 21 веке такие средневековые
дела, а так же не может понять, почему Украина так мало преуспела за 23 года независимости, не смотря на то, что после
распада союза осталась в более выгодном положении, чем Россия, можно бы было отправить почитать эту тему.
Если предположить, что здесь с украинской стороны отписываются типичные представители народа.
Всё становится понятно со способами обработки и подачи информации, одна цитата из министра Лаврова
достаточно иллюстрирует. Всё понятно с душевными качествами и доминирующими настроениями.
Как сказал один великий харьковчанин: "...зло бесплодно, а размножается заразой". Бесплодие. Неспособность
создавать новое и хорошее. Потребность или кого-то ядерным оружием уничтожать, или кому-то подражать.
Неспособность быть самим по себе, не против кого-то и не под кем-то. У вас уже глаза кровью налились
от обиды за великий украинский народ. А зря. Это выборка здесь такая специфическая. Пораженные вирусом злобы
не слишком успешные и реализованные люди. Я точно знаю, что на Украине много других людей. Они тоже
за независимость и тоже патриоты. Но они не захлебываются в ненависти к придуманным врагам и не корчатся в пароксизмах
злобы перед монитором, а делают какие-то хорошие дела и думают над тем, как достойно пережить сложившуюся ситуацию.
Судьба Украины будет зависеть от того, каких людей в ней больше. Если нормальных - будет она независимой и развитой страной со временем. Если вот таких, изуродованных ужасной болезнью многовековой злобы на всех и вся - тогда лучше
ничего и не знать о том, что там будет дальше. Если есть генетическая память, можно понять, почему у многих людей
и целых народов пониженная устойчивость к вирусам ненависти. Пока сыты и благополучны -вроде ничего. Малейший
стресс - болезнь развивается, и надо кого-то убить и под кого-то лечь. Истинная независимость -спокойная и не нуждающаяся
в постоянных доказательствах. Так бывает у народов, которые независимы давно, много веков. От постоянного подавления
у народов, которые, наоборот, много веков были зависимы, формируется генетическая память ненависти, для которой
не обязателен реально существующий обьект. Поляки, например. Их гонор и генетическая тоска по Речи Посполитой и
реально существующее положение сантехников всея западная Европы. Сейчас они и те, с кем они веками друг друга ненавидели и резали обрели общность на почве общей ненависти. Но что будет, если им отдать исторически им принадлежащие
Галицию и Волынь? Не для слабонервных будет "братство".
А может, вы все тут "агенты Кремля", которые на интернациональном форуме дискредитируют украинцев? Похоже,
знаете ли. Если бы Кремлю были нужны такие агенты, вас бы оценили высоко.

 Отправлено: 30.03.14 10:53. Заголовок: Двуязычие. Что оно в..

Двуязычие. Что оно вам дало? Где великий прорыв в науке, технике, образовании, культуре? Какие выгоды каждый конкретный украинец и страна в целом получили от вынужденной повышенной ёмкости мозга? Что мешает более умным двуязыким
заткнуть за пояс глупых одноязыких? Почему ваше образование низко ценится? Почему ваши специалисты менее востребованы? Может быть, проблема как раз в болезненной фиксированности на языковом вопросе в ущерб вещам, действительно имеющим значение?
Я понимаю шесть языков, беседу могу поддержать на трех. Но мне далеко до жизненного успеха и деловой мудрости одного знакомого, который понимает только русский и за последнее время от поездок за рубеж немного начал понимать английский. Потенциал потенциалом, но для его реализации, скорее всего, нужно что-то другое.

 Отправлено: 30.03.14 11:04. Заголовок: Эжени пишет: такие ..

Эжени пишет:

цитата:

такие средневековые дела

Средневековые дела в России, молая моя, она прихватила Крым, сделав из него Крыссию и бряцает оружием. Вот это и есть средневековье. А у нас обычные люди, прогнавшие президента. Это как раз нормально. Сами избрали, сами прогнали. В более цивилизованных странах просравшийся лидер подает в отставку. А тут пришлось гнать, он не хотел уходить.

 Отправлено: 30.03.14 11:06. Заголовок: Эжени пишет: Двуязы..

Эжени пишет:

цитата:

Двуязычие. Что оно вам дало?

Какой-то тупой вопрос.

 Отправлено: 30.03.14 11:19. Заголовок: Эжени, у вас каша в ..

Эжени, у вас каша в голове, а туда же, учить других...

 Отправлено: 30.03.14 11:28. Заголовок: Скажу честно, двуязы..

Скажу честно, двуязычие ничего не дало, потому что нас пришли от него защитить. С чего, собственно и началось. Одни "защищают", другие "поучают", третьи - не понимая ни слова в новостях на украинском приказывают не смотреть украинское ТВ. Реально человек-то сам не может смотреть и понимать, языкам не обучен, но уверен в том, что говорит правильные вещи.